Село Шевченкове

Шевченкове - село, центр однойменної сільської ради. Розташоване за 12 км від райцентру смт. Згурівка та за 110 км від столиці м. Києва.

Площа населеного пункту - 98,2 кв. км. Дворів - 123.

До складу Шевченківської сільської ради входять:

село Майське, розташоване за 3 км від с. Шевченкове. Площа - 33 кв. км, дворів - 70.

село Володимирське, розташоване за 2 км від с. Шевченкове. Площа - 76,1 кв. км, дворів - 68. Загальна кількість населення у межах сільської ради станом на 01.06.2016 р. становила 490 особи.

Загальна площа земель сільської ради - 3464,7 кв. км.

Село порівняно молоде. Виникло воно після Жовтневої революції у 1923 р. й\і носило назву хутір ім. Шевченка, за рішенням загальних зборів мешканців.

Загальні збори мешканців с. Згурівки підняли клопотання перед керівними органами про виділення землі для переселення бажаючих громадян зі Згурівки.

Задоволено це клопотання в 1921 р. Відтак було виділено 953,45 та землі для хутора за 12 км від Згурівки.

Масова забудова хутора відбулася впродовж 1923-1925 рр. До 1926 р. місцеве населення зросло до 611 осіб. У цьому ж році воно стало носити назву хутір Шевченкове - на честь видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка. На хуторі люди обживалися, оскільки чорнозем та природні умови сприяли землеробству, розвитку тваринництва.

У 1931 р. почав існувати колгосп ім. Шевченка, а хутір перейменовано у село Шевченкове. Першим головою колгоспу став Голод Семен Данилович, за ним - Коновал Федір Миронович, який був хорошим керівником. Досвідчене керівництво, активна добросовісна праця вивели селян на високі показники врожаїв зернових і технічних культур. Покращувалося життя селян, розквітало село.

Велика Вітчизняна війна порушила життя селян. У с. Шевченкове залишилися люди похилого віку, діти та жінки, господарство занепало.

До Німеччини було вивезено 32 особи молодих людей на примусові роботи.

З війни не повернулося 49 осіб.

Восени 1943 р., після звільнення села від німецьких окупантів, почалася відбудова колективного господарства, та через брак техніки та відсутність робочих рук цей процес загальмувався.

Колгосп проіснував як самостійний до 1950 р., а потім його приєднано до колгоспу

1-го Травня с. Безуглівка, у складі якого він був до 1955 р. У 1955 р. знову став самостійним, а в 1959 р. повторно об'єднаний з Безуглівським, але назву зберіг як колгосп ім. Шевченка.

У 1975 р. землі с. Шевченкове приєднано до Червоноармійського цукрокомбінату.

У 1986 році було засновану Шевченківську сільську раду до складу якої увійшли села Шевченкове, Володимирське та Майське.

Усі села, що входять до складу Шевченківської сільської ради, газифіковано, телефонізовано, а в селі Володимирське працює система централізованого водопостачання.

Прокладено асфальтовані дороги до райцентру у всіх трьох селах та до сіл сусіднього Яготинського району.

Землями Шевченківської сільської ради проходить залізниця, що з'єднує Згурівський цукрозавод зі станцією Яготин.

Двічі на день через села проходять рейсові автобуси до м. Яготина та рейсові автобуси до райцентру Згурівка.

У селі Шевченкове працює Будинок культури, бібліотека, в селах облаштовані дитячі ігрові майданчики.

Організовано підвіз учнів до Згурівської та Лизогубовослобідської ЗОШ.

Усі села впорядковані, вражають чистотою та порядком, бо в них живуть працьовиті, віддані краю люди.

Шевченківський край - край, багатий на природну красу, потопає у зелені, садках, зачаровує співом птахів, затишком, який так потрібен усім після трудового дня. 

Логін: *

Пароль: *